1. Відпочинок заслуговує бути окремим пунктом в списку справ (дякую Чорноморцю і грі «вигорання»)
2. Якщо я планувала лежати вдома читати книжку - то на питання «чи є плани» я кажу «є» (дякую карантин)
3. Якщо виходить налаштувати якусь звичку, то я не замахуюсь зберегти її на все життя, достатньо «надовго»
4. Завжди трапиться якась фігня
5. Треба жити, поки не трапилася якась фігня, а як трапиться - розберемо по ходу справи
6. Багато чого розрулюється саме
7. Порядок в кухні краще зробити звечора
8. Спорт сам собою не розрулиться, треба вводити свідомо
9. Коли ввожу спорт чи інше корисне - ставлю план мінімум (два рази на тиждень, навіть якщо це просто розтяжка), все що більше - я молодець. Так само з їжею. Замахуватись на максимум - свідомо провал, якщо лише я не применшила інші сфери на користь цієї.
10. Хвалити себе
11. Хвалити та захоплюватись досягненнями інших
12. Задавати людям питання
13. Слухати відповіді
14. Зʼїхати з теми/ввічливо зупинити/поморозитись якщо розмова з людиною ні їй, ні мені не треба і толку з неї ніякого
15. Достатньо спати (пишу це о першій ночі)
16. Дозволяти собі порушувати графік та плани якщо воно того варте
17. Робота - важлива, але не головна
18. Головні близькі люди і ті, хто можуть стати близькими
19. Відпочинок, спорт, тусовки, подорожі, бажання стоять в одній лінії по важливості з роботою, без них прийде вигорання.
20. Книжки не обовʼязково читати постійно, іноді не хочеться
21. Окей сказати людині прямо про свої почуття
22. Не завжди треба говорити прямо про почуття, але зрозуміти баланс можливо лише коли спробуєш і те, і те
23. Довіряти інтуїції потрібно
24. Час існує, "годинник тікає" - це не виключно про тиск суспільства, а й про реальність
25. Накопичувати гроші варто вже
26. Якщо є ідея, краще спробувати і зробити висновки, ніж довго обмірковувати
27. Якщо щось класно працює і мені подобається, то 80% робочого фокусу сюди
28. Щоб любити процес випічки, посуд треба мити одразу.
29. Люди не злякаються мого безладу в хаті, вони звертають увагу не на те, що я.
30. Шоб жить, треба жить (с) Макс Щербина